« Якщо – ні, ми будемо використовувати нашу ГТС для наших цілей, у нас є план Б, система не пропаде, вона потрібна для нашої держави, і ми маємо інші можливості як її використовувати, зокрема і для транзиту, безумовно », – повідомив голова уряду. Наприклад, Україна має сумний досвід 1990-х років, коли кредитування окремих галузей економіки, а також значний бюджетний дефіцит були профінансовані Національним банком. Як наслідок, макроекономічна ситуація в Україні вийшла з-під контролю. У 1992 — 1994 інфляція на своєму піку сягнула понад %, а реальний ВВП впав на 9,7%, 14,8%, 22,8% відповідно. Водночас зниження дієвості ринкових інструментів і висока невизначеність у зв’язку з розгортанням повномасштабної війни тимчасово унеможливили здійснення монетарної політики в традиційному форматі інфляційного таргетування. Тимчасових змін зазнали підходи до виконання пріоритетних функцій НБУ, завдання та принципи реалізації монетарної політики.
Такого розвитку можна було досягти, стимулюючи міграцію населення шляхом пільгової податкової політики, що сприяло розширенню бази оподаткування. У довгостроковому періоді завдяки такій політиці можна було одержати більше податкових надходжень, ніж при одноразовій конфіскації майна громадян. Камералісти обстоювали ідею, що державні видатки мають бути інструментом стимулювання економічного розвитку, наприклад спрямовуватися на створення інфраструктури, що в подальшому сприяло б збільшенню державних доходів. Фінансову політику розглядають у межах кон’юнктурної, основне завдання якої — забезпечувати рівномірний розвиток економіки через згладжування коливань у кон’юнктурних процесах для досягнення загальноекономічної рівноваги.
Так, Рада Національного банку України самостійно розробляє основні засади грошово-кредитної політики та забезпечує її реалізацію. Нині в Україні основне завдання фінансової політики полягає у відновленні кредитоспроможності держави. Кредитоспроможному уряду, як правило, неважко знайти кредиторів, крім того, він може також продати свої боргові зобов’язання як на внутрішньому ринку (населенню, банкам, підприємствам), так і на міжнародному ринку капіталу. Наприклад, уряд США регулярно продає векселі державної скарбниці японським інвесторам. Останні, таким чином, допомагають американському урядові сплатити борги, не вдаючись до нової грошової емісії. Найважливіша мета фінансової політики — збільшити обсяг фінансових ресурсів на основі економічного розвитку, нарощування державних фінансів, необхідних для повнішого задоволення потреб суспільства. Національний банк спільно з Урядом концентруватиме зусилля на створенні макроекономічних умов для низької та стабільної інфляції.
Через фінансову політику виконуються такі функції державної політики, як створення умов для розвитку сільського господарства, зв’язку, транспорту, підтримка соціальних програм (освіти, охорони здоров’я, наукових досліджень тощо), оборони. Правильний напрям фінансової політики гарантує надійність виконання обраної загальноекономічної стратегії і тактики. У теорії сфери поширення податків досліджувалося, хто ж реально несе тягар оподаткування. Було досліджено проблему сфери поширення податків у межах моделі загальної рівноваги. Об’єктом цих досліджень був вплив ефектів доходу та заміщення при стягненні акцизів чи податків на фактори виробництва, а також сфера їх поширення. Фінансову політику можна розглядати як складову економічної політики держави.
Сутність, типи та напрямки фінансової політики
Яскравим прикладом фiнансової тактики є удосконалення системи оподаткування, надання пiльг окремим платникам, територiальний перерозподiл фiнансових ресурсiв через бюджетну систему. Уряд України не може зараз позичати великі суми грошей як на внутрішньому ринку у вітчизняних інвесторів, так і на зовнішньому ринку. Здебільшого це пояснюється браком довіри, хоча останнім часом спостерігається тенденція підвищення довіри з боку кредиторів. Про це свідчить, зокрема, неодноразове успішне розміщення за кордоном урядом України єврооблігацій. Істотно знизити бюджетний дефіцит можна за рахунок зменшення державних субсидій, хоча такі заходи спричинюють соціальне напруження в суспільстві. До інструментів стабілізації належить також відмова від фінансування бюджетного дефіциту за рахунок позик центрального банку як емісійного джерела.
Відповідно до законопроєкту, бюджет США на цей фінансовий рік становитиме 1,66 трлн доларів
Політика стримування ділової активності використовується для регулювання економічного циклу з метою запобігання кризи надвиробництва чи недопущення виснаження економіки внаслідок надмірних темпів економічного зростання. Вона здійснюється такими самими способами, як і за політики економічного зростання, тільки у зворотному напрямі – скорочення державних видатків, https://www.0362.ua/list/434647 підвищення рівня оподаткування, встановлення високих процентних ставок за кредитами. НБУ залишається відданим режиму інфляційного таргетування з плаваючим обмінним курсом і прагнутиме до поступового повернення до довоєнних принципів здійснення монетарної політики, якщо це не створюватиме загроз для стабільного функціонування фінансової системи.
На цій основі обираються напрями реалізації (вирішуються, які завдання забезпечуються засобами монетарної, а які фіскальної політики) та інструменти реалізації і способи забезпечення скоординованості їх дії. Поточна фінансова діяльність держави відображає тактику реалізації фінансової політики. Його структуриза-ція за джерелами формування доходів і напрямками фінансування витрат, за рівнями адміністративно-територіального поділу характеризує ту або іншу фінансову політику. Із цієї точки зору, фінансова політика – це цілеспрямована діяльність держави та інших суб’ єктів господарювання у сфері формування, розподілу та використання фінансових ресурсів задля досягнення поставленої мети. При цьому заходи у фінансовій сфері та кожній з її підсистем мають бути узгоджені з тими, що здійснюються в інших сегментах соціально-економічної політики — грошово-кредитному, ціновому, оплати праці.
— формування ринку обслуговування державного боргу на основі розміщення на ньому державних позик та облігацій, державних короткострокових казначейських зобов’язань. Останніми роками актуальність проблеми державної фінансової політики значно підвищилась, особливо у країнах з так званою перехідною економікою, зокрема в Україні. Зв’язок між зазначеними теоріями, які доповнюють одна одну, можна подати графічно, абстрагуючись від конкретної диференціації тих чи інших течій (рис. 1.10). Підвищення державних витрат зумовлює збільшення дефіциту державного бюджету. Але сам дефіцит розглядається як чинник підвищення сукупного попиту і виробництва.
Дискреційна фіскальна політика являє собою свідомі законодавчі зміни урядом розмірів державних закупівель товарів і послуг, податків і трансфертів із метою стабілізації економіки. Ці зміни фіксуються в головному фінансовому плані країни — державному бюджеті. Державні закупівлі товарів та послуг і трансферти являють собою витрати державного бюджету, а податки — основне джерело доходів державного бюджету, тому фіскальну політику також називають податково-бюджетною політикою.
«Erasmus для молодих підприємців – Україна» (бюджет 3 млн євро) для молодих підприємців, які бажають вивчати закордонний бізнес-досвід. Крім того, як додав глава уряду, Україна продовжує рух в Організацію економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), також пріоритетом є членство в НАТО з точки зору безпекових умов та гарантій на майбутнє. Фінансова допомога Європейського Союзу для України у 2024 році, як очікується, становитиме 16 мільярдів євро. Ідеться про програму Ukraine Facility, яка розрахована на чотири роки. Політика стабілізації направлена на підтримку макроекономічної рівноваги на основі постійних обсягів виробництва при стабільності цін. Її реалізація ґрунтується на забезпеченні стабільних об’ ємів фінансових ресурсів при постійних пропорціях розподілу і перерозподілу отриманих доходів.